зв’язок між оком і головним мозком

Зоровий нерв – важливий елемент зорової системи. Основна роль передача нервового імпульсу, який утворююється під дією світла в оці, до головного мозку, де формується зображення.

За своєю будовою зоровий нерв складається з багатьох компонентів, основні з яких це нервові клітини (гангліонарні), які знаходяться в оці та їх волокна, які покидають око і йдуть спочатку до підкіркових структур, а потім, після деякої трансформації з’єднуються із корою мозку. Тоаким чином збудження має потропити ажє до потилиці. де знаходиться центр зору, який власне і дає зображення.

Безумовно, наш світ різноманітний. Інформація, яка надходить ззовні має різне функціональне значення, а тому обробляється різними частинами зорової системи. Наприклад колір, форма, розташування….

Початкове функціональне розділення відбувається ще в оці. Так, прозора частина ока відповідальна більшою мірою за гостроту зору або за чіткість зображення. Тут важливу роль відіграє форма поверхні і прозорість середовища. Саме тому, найчастіше призначають окуляри для корекції нерівностей. що впливає на якість світла, яке потрапляє в око, а отже на гостроту зору.

Сітківка здійснює перетворення енергії світла на нервовий імпульс. Клітини, фоторецептори, які відносяться до зовнішнього шару сітківки містять спеціальний пігмент, який змінює свій склад під дією світла. На сітківці за гостроту зору відповідає дуже маленька частина (макула або жовта пляма). Саме тому важливо, щоб світло в максимальній концинтраціії потрапляло саме на цю ділянку.

Решта частин сітківки відповідальні за інші функції або за обробку іншої інформації.

Зоровий нерв при цьому збирає імпульси з усієї сітківки. Волокна з різних ділянок при цьому мають строге розташування на всій протяжності нерву. Цим забезпечується так звана ретинотопічність будови зорової системи, за вдяки якій ми маємо просторову орієнтацію. Кожен елементів, який формує нерв взаємодіє із своїми підкірковими елементами, а вони в свою чергу направляють їх до визначених діланок кори.

Так формується друга функція мзору – поле зору або периферичний зір. Дає бачити максимально широкий простір при фіксації погляду. Не залежить від стану прозорих структур ока. Відображає те, як виникає і як поширюється нервовий імпульс.

Розлад периферичного зору характеризується звуженням видимої частини поля зору або появою невилимих ділянок (скотом), на що впливає рознашування або локалізація пошкодження зорової системи починаючи від сітківки, закінчуючи потилицею. Подібна ситуаціє не покращується окулярами чи заміною мутних середовищ ока на прозорі.