традиційна версія і моя
Нейроофтальмологія – найдороща та найрідкісніша субспеціальність медицини. Об’єднує знання з багатьох галузей науки, якими намагається пояснити складні порушення зору.
Традиційно вважається, що нейроофтальмологія – це такий собі мікс між офтальмологією та неврологією/нейрохірургією. Додаток до МРТ. До речі після поширення останняго вважається, що потреба в нейроофтальмологах відпадає, так як МРТ і так все бачить. Набагато легше посвітити голову і отримати відповіді на всі сумнівні питання.
Основним предметом пошуку в такому випадку стають пухлини головного мозку, які вважайються найбільш загрозливими з-поміж причин зниження зору.
Подібний підхід має місце. Однак, не така проста задача пов’язати зниження зору саме з пухлиною, а також, відслідкувати ефективність лікування у віддалений період, вже після оперативного втручання. Хто має розбиратися в тому, чи відновився зір? А у разі пошкодження зорового нерву, хто має пояснити як саме це сталося? Пухлиною, хірургічним ножем чи вже після операції? А. що, якщо було ще і опромінення, як зрозуміти чи не воно стало причиною втрати зору?
Відповісти на ці питання немає кому. Нейрохірург, який оперував не буде цікавитись зором пацієнта. Офтальмолог, який направив, швидше за все більше ніколи його не побачить, так як пацієнту на сказали, що дуже важливо спостерігатися після….
Моя версія щодо того, що таке нейроофтальмологія: це наука про позаочні причини зниження зору. Про те, чому окуляри не допомагають, чому хірургія катаракти не дасть потрібного ефекту.
Які питання вирішує нейроофтальмолог? Це питання має декілька версій відповідей залежно хто питає. Якщо питає пацієнт:
- – порушення зору
- – хвороби зорового нерву
- – плями в оці
- – двоїння в очах
- – зорові наслідки стресу, травм голови, інсульту, токсичних уражень
Нейроофтальмолог не може бути первинною ланкою. Тобто не є тим лікарем, до якого пацієнт звертається в зв’язку із своїми проблемами із зором. Тому, найкращий збіг обставин, якщо інший лікар направить до нейроофтальмолога. Наприклад офтальмолог, якщо:
- – не знайшов пояснення порушень зору в оці
- – традиційне лікування не покращує зір
- – підозрює пошкодження зорового нерву
- – переживає за летальність ситуації
- – не катаракта причина плями в оці
- – не глаукома причина пошкоджень зорового нерву
- – немає часу довго розбиратися в загальній системній симптоматиці
Також, ініціатором консультації може бути невролог, якщо:
- – головний біль супроводжується зоровими розладами
- – для оцінки динаміки (ефективності лікуванн, активності процесу)
- – для топічної діагностики (до того як призначати МРТ), для уточнення найбільш інформативного методу або локалізувати вогнище пошкодження (аневризму, невелику пухлину), щоб збільшити імовірність візуалізації.
Щодо лікування тут теж не так просто. Так як причина зниження зору не в оці, то і лікування передбачає залучення інших спеціалістів. ЛОР, ревматолог, стоматолог, невролог і навіть гінеколог. Тобто лікування направлено впершу чергу на причину або на основне захворювання. Не на око.
Нейроофтальмолог при цьому теж здійснює контроль за ефективністю цього лікування.
Не треба казати, що гайморит, наприклад не має відношення до зору. Про це ми можемо дізнатися тільки в процесі лікування гаймориту. Якщо до лікування зір був низький, а після лікування покращився,, то саме гайморит в даній ситуації став причиною зниження зору.
Таким чином, традиційне уявлення, що спільна консультація невролога і офтальмолога може вирішити всі спірні моменти діагностики невірна. Ми вирішуємо занадто різні задачі, рідко чуємо один одного. За таких умов пацієнт ходить кругами, довго шукає лікаря, набуває негативного досвіду, не вірить нікому.
Вчасна консультація нейроофтальмолога допоможе зберегти зір найбільш безпечним способом, дозволить об’єднати дані всіх систем організму, забезпечуючи комплексний підхід. Пацієнт отримує догляд в 4 руки.
