Зоровий нерв дуже делікатний. Його пошкодження вимагає негайних дій.
Зоровий нерв відноситься до нервової тканини, яка, як ми знаємо не відновлюється. У нас є дуже коротке вікно можливості, коли важливо визначити причину пошкодження і підібрати лікування відповідно до причини. Мають скластися пазли. Якщо причина визначена помилково, то і лікування буде неефективним.
Стадії розвитку пошкодження зорового нерву
| Стадія | Фактори пошкодження | Принцип лікування |
| Первинна | – інфекція – травма – токсини – мультифакторне | Етіотропне |
| Вторинне | – запалення – ішемія – метаболічні розлади – ендотоксини | Патогенетичне |
| Третинне | Формування рубця (нервова тканина заміщається гліольною) | Симтоматичне |
При гострих станах (за умов раптової втрати зору) пошкодження зорового нерву розвивається за строгими законами. Спочатку, безпосередній причинний фактор здійснює первинне ушкодження. Здебільшого на цьому етапі виявляються ознаки набряку. В залежності від міісця первинного ураження, ми можемо бачити набряк диску зорового нерву офтальмоскопічно (при огляді очного дна). Якщо ні, то для діагностики, краще застосувати оптико когерентну томографію.
В таких випадках у нас є всього 10 днів для того, щоб розпочати відповідне лікування. Це допоможе уникнути вторинним пошкодженням, коли свої ж некротизовані тканини зорового нерву стають токсичними для неушкоджених ділянок.
Якщо на первинному етапі існує імовірність, що наш організм сам справиться і нервова тканина має хороші шанси на повне відновлення без нашого втручання (це рідкісний варіант, але таке дійсно можливе), то в разі розвитку вторинних пошкоджень навіть застосування адекватного лікування може мати негативний ефект.
Найбільш небезпечним наслідком вторинних пошкоджень є розвиток реперфузійних уражень. Наприклад, якщо запізнитися з декомпресійними операціями при компресії (стисненні) зорового нерву, то токсичні речовини, які вже встигли накопичитись в місці пошкодження, можуть потрапити в кров. За таких умов розвивається інтоксикація та руйнування набагато ширших та віддалених від первинного місця ділянок.
Якщо ж розвивається третинний етап (приблизно через півроку), формується рубець, тоді відновлення стає не можливим. Будь які лікувальні заходи не мають сенсу. Основне питання – зрозуміти чи атрофія зорового нерву, яка сформувалась, має тенденцію до прогресування. Тобто чи зберігається активність, наприклад запалення, яке може призводити до нових пошкоджень, вже незалежно від первинної причини.
Таким чином, вчасна консультація нейроофтальмолога допоможе зберегти зір найбільш безпечним способом. Краще розпочати лікування до 10 днів від початку. Не захоплюватись надмірним використанням лікарських засобів. Дайте собі час, так як в найбільш позитивному випадку відновлення триває щонайменше півроку.
